Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
хапливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
квапливий — а, е. 1) Який поспішає, хапається; поспішливий, хапливий. 2) Який робиться, відбувається, виконується з поспіхом, хапливо; поспішний. 3) рідко. Схильний до чого небудь … Український тлумачний словник
квапний — а/, е/. 1) розм. Те саме, що квапливий 1), 2); поспішний, хапливий. 2) діал. Спокусливий … Український тлумачний словник
хапливість — вості, ж. Властивість за знач. хапливий; квапливість … Український тлумачний словник
хапливо — Присл. до хапливий … Український тлумачний словник
квапливий — (про людину схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапливий, сквапний, хапливий, похапливий … Словник синонімів української мови
поспішний — I (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапний, сквапливий, квапний, квапливий, похапливий, хапливий, гарячковий II ▶ див. швидкий I, 1), швидкий I, 2) … Словник синонімів української мови
